Унікальне художнє метро побудовано за часів головного архітектора Харкова Владлена Семенова

1 033Багато хто в Харкові, Україні та за її межами знають Владлена Семенова як архітектора, вченого, людину, яка відстоювала на різних нарадах у чиновницьких структурах прогресивні проекти – технічні, інноваційні, енергозберігаючі. Він 15 років був головним архітектором міста, і його принциповою вимогою було думати не тільки про квадратні метри, а й про естетичний вигляд мегаполісу. Але в цьому жорсткому керівникові криється тонка душа художника, хоча матеріал, з яким він працює, не з ніжних: різьблення по каменю – рідкісний сьогодні вид мистецтва. Чому він обрав таке незвичайне хобі – про це Владлен Семенов розповів 11 листопада на творчій зустрічі в обласній художній галереї «Мистецтво Слобожанщини».

Зустріч була організована на численні прохання відвідувачів виставки Владлена Семенова «Геми-Образи» в галереї «Мистецтво Слобожанщини». Бесіда відбувалася серед незвичайних експонатів, яких у колекції Владлена Семенова налічується вже більше трьохсот. Кого тут тільки немає: звичайні камені під рукою майстра ожили в образах царів і полководців, літературних персонажів та їхніх авторів.

Діючи за принципом «не відсікай зайвого»

1 041

«Хтось відкидає каміння в сторону, тому що воно тисне в бік на гальковому пляжі, хтось змушує камені стрибати по воді, а я їх збираю. Навіть в самому простому камені я бачу образ, і потім вже ніби відкриваю його, додаючи очей або рота, але більше залишаю так, як створила природа, діючи за принципом «не відсікай зайвого»,– ділиться секретами творчого процесу Владлен Семенов.– У мене є цілі серії гем «Емоції», «Алегорії», «Билини і міфологія», «Історія». Деякі образи неможливо подавати окремо від середовища, ну наприклад, як показати Нерона без палаючого Колізею або бика без тореодора, без кориди? Так стали з'являтися фотоколажі – камені-образи, вписані в характерне для них середовище. Зараз готується альбом, в якому ряд каменів супроводжується уривками з літературних творів Байрона, Шекспіра, Лермонтова, Фета, Пушкіна. Це ще більше посилює вплив і змушує замислитися або навіть перечитати щось».

1 048Це хобі з'явилося у Владлена Семенова ще в 1966 році, все почалося з невинної пустощі – він побачив в камені образ своєї молодої дружини і трохи підсилив його, обробивши звичайним ножем. Подарунок мав успіх, і так любов допомогла розкритися таланту.

Тоді йому було всього 26, але вже через 5 років про улюблене хобі довелося практично забути на півтора десятиліття, коли Владлен Семенов працював головним архітектором Харкова. На цій відповідальній роботі було не до хобі, втім, розмах для творчості був, і ще який.

Фаянс і смальта харківського метро – гордість Семенова

1 065

«Моя гордість – Салтівська лінія харківського метрополітену, вона вийшла художня,– говорить Владлен Семенов.– Зинухов зробив «Історичний музей». Володимир Литвинов зробив для станції «Дзержинського» бронзового Дзержинського, там було 6 тематичних композицій з бронзи, потім, щоправда, «комуністи» всю цю бронзу розпродали. Вперше в СРСР на Будянському заводі (його теж тепер розграбували) були зроблені величезні композиції з фаянсу для станції «Київської», тоді художник Петро Ганжа, дуже талановитий, близько року буквально жив на заводі. Єдине, на бюро обкому сказали, прибери Ярослава Мудрого, бо він з бородою, ну, ладно прибрали, а все інше зробили. Фаянс в таких розмірах ніде більше не робили, він лопається, а у нас є. Ще одна унікальна станція – «Академіка Павлова». Ще одна талановита людина Крилов зробив її з смальти. Ми смальту бачили тільки в Софії Київській, а тут у метро. Ну не кажу вже про «Пушкінську», над якою працювала Жаннетта Соловйова. Я їй кажу, ну не тільки зроби композицію, а напиши там і рядки з поезії Пушкіна, може буде їхати хтось і прочитає. З такою художньою начинкою немає ніде в світі метро».

1 062Творчий підхід відчувався в усьому, що починав робити Владлен Семенов. Одним з головних каменів спотикання під час його перебування головним архітектором була його принципова вимога думати не тільки про квадратні метри, а й про естетичний та художній образ міста.

«Я радий, що нам вдалося тоді зробити котеджну забудову на Флорінці або типову забудову Роганського житлового масиву, де я домагався, щоб це були не просто коробки, а з елементами дизайну, архітектурних прикрас житла»,– говорить Владлен Семенов.

Одним з головних досягнень свого життя Владлен Семенов вважає генплан розвитку Харкова. При його створенні також не обійшлося без творчих підходів. Спочатку головний архітектор Владлен Семенов переконав усіх керівників районів Харкова, великих підприємств оборонки скласти своє бачення розвитку їхніх територій, і це стало основною генплану.

«Всі ці пропозиції ми спробували накласти на карту Харкова, і наш проект став пілотним в Радянському Союзі, генплан затверджувався в Держплані СРСР у Москві, до нас сюди приїжджали головні архітектори всіх 15 союзних республік і навіть прем'єр-міністр Радянського Союзу. Але як тільки його затвердили в 1986 році, почалася перебудова, і багато що так і залишилося нереалізованим,– говорить Владлен Семенов.– Наприклад, так і не вдалося зробити Сумську пішохідною. Філармонію вже давно побудували б, а театр Пушкіна ми планували побудувати на початку Пушкінської, де зараз знаходиться цей ганебний пустир. Так і не вдалося привести в порядок ріки».

Щоб фахівці міського господарства були не зашореними

1 052

Сьогодні Владлен Семенов працює завкафедрою містобудування Академії міського господарства і очолює центр «Мегаполіс», де акумулюються проекти з 7 основних напрямків життєдіяльності міста.

«Щоб підняти рівень викладачів ми в нашому центрі зібрали всі нові розробки – харківські, іноземні. Крім того, ми створюємо і авторські проекти з енерго-, ресурсозбереження, управління будинками, інженерної інфраструктури, транспорту, архітектури, містобудування, економіки міста. На нашій базі є постійно діюча виставка і програми, які ми розробили для розвитку області, міста, ряду інших міст. Це дозволяє нашим викладачам бути не зашореними, бачити все нове, що є у світі, а нашим аспірантам і студентам ще більше поглиблюватися в тему, тому що вони можуть використовувати ці розробки в курсових, магістерських роботах і аспірантських дисертаціях»,– пояснює Владлен Семенов.

Недарма на цій творчій зустрічі в галереї «Мистецтво Слобожанщини» була присутня керівник товариства казахів у Харкові «Бірілік» Макка Каражанова. Саме з казахськими колегами зараз активно веде переговори про співпрацю Владлен Семенов.

«У рамках співробітництва Харківської і Акмолинської областей 4 місяці тому до нас приїжджав ректор Академії житлово-комунального господарства, доктор

Манен Омаров, і він зацікавився і нашим досвідом роботи центру «Мегаполіс». Потім я був у них з візитом і провів там презентацію нашого центру, ми зустрічалися з міністрами, і вони вирішили створювати у себе аналогічний центр «Мегаполіс – К». Паралельно ми зможемо за допомогою цього спільного проекту просувати продукцію наших підприємств: це і розробки УПЕКу, «Енергосталі», «Міськліфту». Також ми запропонували свою допомогу по створенню у них коледжу житлово-комунального господарства, де ми готові надати і програми, і підручники, провести майстер-класи,– ділиться планами Владлен Семенов.– Розумієте, нам потрібно триматися разом – Україна, Росія, Білорусія, Казахстан. А з Європою треба дружити, але бачите, що відбувається в Європі зараз – там криза, вони самі думають, як би вижити».

«Я – не «Турбоатом»

1 029Слухаючи Владлена Семенова, багато хто задавався питанням, ну звідки у простого хлопчини з Полтави стільки талантів, звідки стільки енергії і життєвих сил, здається, він не втомлюється ніколи.

«Я – не «Турбоатом »,– сміється Владлен Трохимович.– Звичайно, все це від Всевишнього, і від батьків. Це гени. Коли моєму татові було 13 років, його батько помер, і мама залишилася одна з 13 дітьми на руках. І батько мій пішов працювати помічником кочегара, щоб допомагати мамі прогодувати сім'ю. Якби не ці обставини життя, він напевно став би художником, від нього залишилося дуже багато картин, він малював для себе, мій брат теж був художником, і, до речі, дуже талановитим, він створював величезні полотна в техніці батіку. Так що це гени. Але до таланту обов'язково повинна додаватися титанічна працездатність, тільки тоді щось може вийти».

Спілкуючись з людьми, Владлен Семенов постійно жартує, підсміюється. Проте, як помітили шанувальники його творчості, майже всі образи, які художник відтворив у камені, сумні.

1 031

«Ну, це треба знати історію каменів. Більшість гарних каменів народжувалися у вибухах, в катаклізмах. Це все ж вулканічні породи, коли їх вивергає вулкан, там температура тисяча градусів, їм не до веселощів, тут би викотитися. Потім їх тисячоліттями б'ють морські хвилі. Така в них нелегка доля, які вже тут усмішки? У багатьох каменів вкладена туга. Це моє бачення. Ну, не можу надати клоунаду, коли її немає. Це не легковажний матеріал,– говорить Владлен Трохимович і тут же додає.– Так і життя у мене було невеселе. Народився я в 1940 році в Полтаві. Коли почалася війна, наша сім'я потрапила в окупацію. Ми їхали останнім ешелоном в евакуацію, але поїзд розбомбили, моя мама накрила мене собою, і їй у 26 років в результаті ампутували ногу».

У 14 років Владлен Семенов вже пішов вчитися в технікум. Більше трьох років служив в армії, а потім вступив до ХІСІ. За рік до закінчення інституту отримав срібну медаль ВДНГ за роботу, в якій він брав участь.

1 021«У мене був друг конструктор, і ми з ним вперше почали робити мембрани. І дипломний проект у мене був – 4 об'єкти, з них два вже були побудовані до мого захисту. Потім працював два роки в ПромбудНДІпроект,– згадує Владлен Семенов.– Потім забрали в Гіпроаеропром. Через два місяці зробили головним архітектором Гіпроаеропрому. В цей час я був уже головою клубу молодих архітекторів. Я переконав ВЛКСМ, що треба молодь відправити закордон, і в 70-му році ми з групою архітекторів поїхали до Фінляндії – в західну капіталістичну країну: ми очманіли…»

Потім Владлену Семенову довелося неодноразово побувати в багатьох країнах. Він бачив і Нотр-Дам-де-Парі, і єгипетські піраміди. Всі свої враження, знання він втілив у камені.

1 061

«Я так відпочиваю. Ось приходжу додому після роботи (а там теж не завжди все гладко, буває засмучуюсь), і дві-три години попрацював з камінням, і занурився в зовсім інший світ. Вони мої співрозмовники. І ця наша метушня здається вже такою незначною»,– філософськи розмірковує Владлен Семенов.

«Чесно кажучи, знаючи Владлена багато років, часто зустрічаючись за нарадах, в якихось серйозних технічних або чиновницьких спорах, навіть не очікував, що він здатний на таке,– зізнається проректор ХПІ Андрій Марченко.– Я бував у багатьох музеях світу, і треба відзначити, що роботи Семенова могли б стати їх прикрасою. У них відчувається любов до людей і любов до себе, оскільки автор не губить свій талант і щедро ділиться своєю творчістю з іншими».

twitter.com facebook.com vkontakte.ru odnoklassniki.ru mail.ru ya.ru rutvit.ru myspace.com technorati.com digg.com friendfeed.com pikabu.ru blogger.com liveinternet.ru livejournal.ru memori.ru google.com bobrdobr.ru mister-wong.ru yahoo.com yandex.ru del.icio.us